Упродовж травня 2021 року на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка відбувалася… З 19 по 21 липня у приміщенні Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась розширена… Чимало часу проводила в бібліотеках, активно друкувалася, мої статті, роботи, наукові розвідки виходили у Росії, Чехії, Польщі. Успішно захистила докторську дисертацію та залишилася працювати науковим співробітником при Інституті педагогіки. Відповідно до обраної тематики працювала в лабораторії біологічної, хімічної та фізичної освіти, яка знаходилася в Києві. Виникли нові труднощі – чоловік і дитина тут, не могла кожного тижня наїздитися, навіть жити стало не в задоволення. Вирішила повертатися до Полтави, Олег Михайлович всілляко утримував, говорив, що в мене тут великі перспективи, що я зможу стати його заступником.
- Успішна кар’єра науковця – це, в першу чергу, поєднання набутих упродовж усього життя необхідних знань, умінь, навичок з можливістю впровадження отриманого досвіду в освітній процес, науково-дослідні розробки, виробництво, готовність постійно розвиватися і не зупинятися на досягнутому.
- Адже саме свобода, демократія та відчуття відповідальності одне перед одним є однією із цивілізаційних гарантій нашої майбутньої перемоги над світом варварства та безпринципності, втіленням якого є російський агресор.
- Усвідомлюючи важливість забезпечення їх вільного доступу до науки, ООН заснувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який відзначається щороку 11 лютого.
- У КПІ чимало талановитих жінок-учених, які зробили значний внесок у розвиток науки.
19 липня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся IV міжнародний воркшоп… Водночас, висловлюю переконання, що ми разом повинні й надалі присвячувати належну увагу питанням рівності, високої культури й толерантності у суспільному, науковому та освітньому просторі України. Адже саме свобода, демократія та відчуття відповідальності одне перед одним є однією із цивілізаційних гарантій нашої майбутньої перемоги над світом варварства та безпринципності, втіленням якого є російський агресор.
Мені хочеться якраз працювати над статтями, над лабораторними дослідженнями. – «Свій день планую так, щоб мати 2-3 години на написання статтей. На сьогодні світова спільнота досягла значних успіхів у цій справі. Однак дослідження, проведені в 14 країнах, показали дисбаланс в участі у науковій сфері між чоловіками і жінками.
Міжнародний день дівчат та жінок у науці
Те, що в нас закладають викладачі в університетах та інститутах – це лише фундамент, а ви будуйте будівлю з власних можливостей і здібностей, щоб приносила вам задоволення. Успішна кар’єра науковиці – це можливість повною мірою реалізувати себе та свої можливості, втілити в реальність власне бажання працювати далі та щоб досягнуті результати побачили інші. Щиро вдячна своєму науковому керівнику за те, що дала мені сильний науковий поштовх. За словами Віри Романівни Ільченко, найголовніша якість науковця полягає у тому, що напишеш стільки, щоб нічого не додати і нічого не можна було прибрати», – пригадує свій непростий шлях у науку Ліна Рибалко. В аспірантурі Олена Степова не навчалась, була здобувачкою, але це ніяк не зменшувало навантаження. Безумовно, шлях написання наукової роботи, експериментальних перевірок, помилок та нарешті отримання бажаного результату – це складний шлях для будь-якої науковиці. Тему дисертаційного дослідження допоміг обрати науковий керівник, хоча тематика була зовсім не екологічного спрямування, а скоріше будівельного.
День жінок і дівчаток у науці повинен нагадувати всім нам про те, що жінки відіграють важливу роль у науковому та технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок та дівчаток до участі у науці. «Для навчання в аспірантурі та докторантурі я обрала Київський національний університет імені Тараса Шевченка. То ж доля таки привела мене до провідного університету країни, але вже у статусі аспірантки, а за кілька років – і докторантки. З наставниками мені поталанило й тут, моїми науковими керівниками були маститі учені-історики – д.і.н., професор Король В.Ю.
У Полтавській політехніці виховують майбутніх лідерів, які отримують дошкільну освіту в сучасному інноваційному університеті
Якщо Ви б хотіли проявити себе як науковця та посприяти розвитку науки серед молоді України, цей конкурс стане ідеальною для цього можливістю, адже він здійснюється за підтримки Міністерства освіти і науки України. Зазначимо, що за даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі — жінки. А в рейтингу серед 41 країни світу Україна посідає 12 місце за кількістю жінок-вчених. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук, а у технічних науках — 34,1%. Тема докторської роботи теж прийшла після довгих міркувань, багатьох дискусій з колегами-істориками. Дослідження присвячене видатній постаті в історії українського державотворення, наукової політологічної, історіософської думки – В’ячеславу Липинському, яка й досі, на жаль, залишається недостатньо поцінованою і мало знаною серед пересічного загалу співвітчизників. Написано на той час про Липинського було немало, але комплексного синтетичного й цілісного дослідження створено не було.
Робота і над кандидатською, і над докторською дисертацією запам’яталася як цікавий, хоч і напружений дослідницький процес. Звісно, було нелегко (не вірте, якщо хтось вам скаже протилежне). До того ж, специфіка науковця-історика полягає у тому, що написання будь-якої наукової праці вимагає наполегливої, інколи – виснажливої пошукової роботи, зокрема, в архівах, що знаходяться у різних куточках країни, а часом і за її межами.
“Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”
Можна з впевненістю сказати, що українські жінки ніколи не відставали від світових тенденцій і нам є чим пишатися. Українки впевнено долають наукові шляхи у комп’ютерній інженерії, молекулярній біофізиці, наноматеріалознавстві, математиці, медицині, правознавстві, економіці та психології. Війна на українському сході викрила досі нехтувану грань в українському мистецтві, присвячену героїзмові, звитязі та злободенності війні. Володимир Тимчук відгукнувся на цей мистецький виклик поетичними творами, джерелом натхнення для яких стали знайомі та незнайомі йому захисники України, а також перекладами чи не перлин міліарної поезії зі світової поетичної скарбниці. Також подано низку поезій близького спрямування, написаних автором до 2014 року.
Працю жінок-науковців часто недооцінювали, а інформація про багатьох з них неповна й уривчаста. Проте неможливо перерахувати всіх жінок, які змінили на краще світову науку та технології. Факти свідчать про те, що жінки не поступаються чоловікам ні розумовими здібностями, ні сміливістю та наполегливістю в будь-якому виді діяльності, в тому числі в науці. Для того, аби бути невід’ємною частиною системи освіти та науки європейських університетів жінки подолали тривалий шлях обстоювання власних прав і свобод. Проте від моменту, коли у ХІХ столітті жінки вибороли право навчатися спершу на філософському, а згодом на медичному та інших факультетах Львівського університету, значення жінок у науковому просторі нашого Університету безперервно зростає. Свідченням цього, зокрема є те, що перша Нобелівська лауреатка Марія Склодовська-Кюрі у першій половині ХХ століття стала Почесною докторкою Львівського університету. За останні 15 років світова спільнота доклала чимало зусиль для залучення жінок і дівчат до науки.
Науковиця пригадує, що мама навіть зберегла твір з часів початкової школи на тему «Ким я хочу бути». У ньому маленька Іринка якраз писала про це та захоплено оповідала про свою вчительку математики Клавдію Михайлівну Похващеву, яка, й справді, була прекрасним педагогом, учителькою і майстерно володіла методикою викладання. Напевно, саме вона й захопила пані Ірину математичною та суміжними науками, що, закінчуючи Полтавську середню школу №13 з медаллю, мріяла вступити на факультет кібернетики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Але життя внесло свої корективи – надворі 1986 рік, Чорнобильська трагедія. Дана подія значною мірою вплинула на всю подальшу професійну і життєву долю майбутньої науковиці.
Але в своїх винаходах жінки не обмежилися домашнім господарством. Однією з перших жінок, які залишили помітний слід в точних науках, вважають Гіпатію Александрійську, яка жила в IV – V століттях. Вона займалася математикою та астрономією, винайшла астролябію, дистилятор та принцип бульбашкового https://provisorclub.com/fonts/inc/caesars-vunuzghdena-rasstatsya-s-tremya-kazino.html ефекту, який досі використовують у ватерпасі. Вона викладала в Александрійській школі, а на її лекції приїжджали багато охочих до знань молодих людей з різних країн. На жаль, Гіпатія стала жертвою фанатиків-християн, що звинувачували її в чародійстві та зрештою вбили.